Дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу № 35
 
.


Сторінка вихователя

         20 жовтня, Марiя Iванiвна Мужик, провела консультацiю для педагогiв на тему "Щоб серце вiдгукнулось на красу" 

 Аби бути щасливою, людині необхідно жити в гармонії з навколиш­нім світом. Тому так важливо допомогти дитині змалку відчути свій зв'язок з природою, навчити взаємодіяти з нею, сформувати ціннісне морально-естетичне ставлення до довкілля. Для цього важливо сконструювати для маляти відповідне середовище — культурно-духовне, ідейне, естетико-виховне.

Майстер-клас з педагогами дошкільного навчального закладу №35

м. Львова (для дітей з вадами слуху)

«Привіт до Великодня»

Напередодні Великодня у час Великого посту українці з давніх- давен завжди дбали про свій добробут, підтримували традиції українського народу. Властивим було вишивати рушники, скатертини, сорочки інші речі вжитку, а також писати писанки, робити мотанки, дряпанки, та інші речі притаманні даному регіону. Писанки, вишиті речі народні іграшки які робили до Великодня слугували нам не-тільки прикрасою але й були оберегом для людини, дому, родини. Сьогодні ми зібрались щоб прикрасити наш дошкільний заклад виробами з ЛЕГО-конструктора.

 

 

 

 

Прослухали доповідь « Святкування Великодня у світі» підготувала вихователь Мужик М.І.

Традиції та звичаї святкування Великодня в Україні

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...

Вибраний Богом єврейський народ, з-поміж якого мав прийти Спаситель, найбільшим, встановленим пророком Мойсеєм, святом вважали Пасху. Вона знаменувала перехід обраного людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Назва свята дійшла й до нас, однак наповнилась новим змістом. Ісус Христос через добровільну смерть і воскресіння звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства смерті до вічного життя. Тому Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом.

Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування. ВоскреслогоХриста, що сформувалися у традиції та звичаї. Багатий на них і Карпатський край.

Основна ознака тутешнього Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи, гуцули протягом цілої чотиридесятниці (навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики. Страстного тижня господині печуть особливий хліб — паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу.

За три дні до свята Живного четверга на Гуцульщині діти ходять «гріти діда», відвідуючи хресних батьків та інші господи, особливо ті, де є старенькі люди. °х душі малеча зігріває окликами: «Грієм діда. Печіть паски. За три дні Великдень!». Діточок віддячують за добру звістку кукуцами — спеціально спеченими булочками з хрестиками. В наші дні ще й пригощають солодощами.

А в Страстну п'ятницю — у день страдницької смерті розп'ятого Христа старі й малі ідуть до церкви, щоб вклонитися Святій Плащаниці. Саме час посидіти біля неї, як біля померлої людини, міркуючи про своє життя та слухаючи читання «Дій святих апостолів». Багато людей, особливо молодь, у храмі проводять нічні чування, що розпочинаються з «Хресної дороги». Жодної справи не повинна торкнутися рука в цей день скорботи, жодне зайве слово чи жарт не мають зірватися з язика.

А Великодня субота — це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя.

У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння.

«Христос воскрес!» — лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди христосуються і поспішають додому — до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді до святкового сніданку, щоб розговітися* яйцем і паскою

Великодній тиждень — Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею, або Антипасхою. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ!».

*Говіти — постити, відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді й причастя, сповідатися, причащатися.

Святкування Великодня у світі

СвятоВоскресіння Господнього святкують християни у всьому світі, проте у кожній країні є своєрідні усталені звичаї і традиції. Пропоную розглянути їх на прикладі декількох країн:

Німеччина.Зазвичай перед Великоднем німці влаштовують генеральне прибирання будинку, прикрашають свої оселі зеленими гілками, крокусами і нарцисами, гілками верби та берези, першими паростками трави або колоссям жита. У Німеччині також є звичай прикрашати яйцями дерева. Основною частиною свята є розкішний бенкет із безліччю страв, який символізує закінчення Великого посту.

П'ятниця, субота і неділя у Німеччині - офіційні вихідні дні. У пасхальний ранок глава сімейства ховає у будинку великодні подарунки (найчастіше у кошики, прикриті травою), які приніс пасхальний кролик. Усі члени сім'ї їх шукають. Лише після цього родина сідає за святковий сніданок.

Головною стравою є запечена риба, а на десерт подається печиво різних форм. На великодньому столі обов'язково повинен бути букет нарцисів, оскільки у Німеччині ці квіти називають пасхальними дзвіночками, і вони є одним із головних символів Великодня. Після обіду в Німеччині прийнято ходити в гості, вітаючи всіх зі святом. Зазвичай частують чаєм із шоколадним печивом. Існує прикмета: люди, що зустрілися тобі в цей день на шляху, залишаться вірними друзями на все життя. Лаятися у цей день ні з ким не можна, щоб не мати вічного ворога.

Італія.У свято Пасхи католики з усього світу звертають свій погляд на Рим. За старими традиціями у Великий Четвер Папа Римський омиває ноги 12 священикам, так як це робив Ісус своїм учням.

Як і в багатьох країнах, пасхальні урочистості починаються зі Страсної п'ятниці, коли уся родина збирається на пісний обід. Вони їдять суміш морепродуктів — великих королівських креветок, кальмарів, мідій і устриць. Після вечері подають свіжоприготовану каву еспрессо із традиційною випічкою "каннолі", "панеттоне" і тірамісу. Головною стравою великоднього столу в Італії є Коломба, щось на зразок нашої паски, але з лимонним ароматом. Часто її прикрашають мигдалем і мигдальною глазур'ю. Крім того, на Великдень прийнято їсти баранину із смаженими артишоками, салат із солодкого перцю, оливок і помідорів, а також солоний пиріг з яйцями і сиром. На десерт подають солодку випічку, прикрашену круто звареними яйцями, і здобними булочками у формі хреста.

У Великодню неділю на площі св. Петра, головній площі Рима, голова католиків усіх благословляє і вітає народи світу на 59 мовах. Тут збираються тисячі людей. На наступний день після Великодня у італійців прийнято ходити на пікніки з сусідами та друзями.

Франція.Французи за декілька тижнів до свята прикрашають вітрини магазинів святковими кроликами з білого і темного шоколаду, фігурками курчат, рибок, дзвіночками. Цікаво, що кролики і курчата — "міжнародні" символи Пасхи, а на великодні прикраси риби та дзвіночки можна натрапити лише у Франції. Французька великодня риба називається "Пуассон д'авріл" (буквально — "квітнева риба"). У багатьох магазинах можна придбати рибок із шоколаду. "Літаючі дзвони" — ще одна важлива великодня традиція Франції. За легендою, у Страсну п'ятницю усі церковні дзвони в країні дивовижним чином переносяться до Ватикану, і повертаються на ранок Пасхи. Із собою дзвони привозять шоколадки і яйця,

які дітям належить знайти вранці. Згідно з цією традицією французькі церковні дзвони мовчать у період з Страсної п'ятниці до Великоднього Воскресіння. У Франції в понеділок дружини можуть побити чоловіків, а ті відповісти їм у вівторок. Будинки французів прикрашаються червоними стрічками та різнобарвними гірляндами. Головним символом Великодня є дзвіночок. У цей день його дзвін можна почути всюди, він символізує продовження життя і веселощів.

Греція.Приготування до свята Великодня в Греції починаються у Великий четвер, коли жінки традиційно готують "цурекію" (солодкі здобні булочки) і фарбують яйця у червоний колір. Деякі поміщають фарбоване яйце в центр тіста для "цурекії" перед випічкою. Традиційний суп "маяріца" та "магіріцу" готують вранці у суботу. Суп з'їдають після нічної служби в той же день. Незадовго до півночі люди збираються у церкві з білими свічками, які вони запалюють від "Святого вогню". У пасхальну неділю за традицією готують ягня, а також пироги зі шпинату й сиру, смажену картоплю з лимоном, зелень і морепродукти, овочеві та рисові страви, випічку, торти і т.д.

Скандинавія.На Великдень у Скандинавії починається справжня весна. Усюди можна побачити барвисті великодні прикраси, фарбовані яйця та курчат. Створенням пасхального декору із задоволенням займаються діти та дорослі. У Данії на Великдень подають страву з риби або ягняти, прикрашену літерами. Будинок оздоблюють букетами пролісків і влаштовують конкурси, призами в яких є фарбовані яйця. За шведськими пасхальними традиціями, велика сімейна вечеря влаштовується у суботу напередодні Великодня, а не в неділю, на відміну від інших країн. Згідно шведським народним переказам, під час Великодня відьми летять на Синю гору, щоб зустрітися із дияволом. Святкові традиції у Норвегії тішуть жителів цієї країни — у них найдовші вихідні у Скандинавії. В Ісландії Пасха відзначається не так широко, і вважається більше сімейним святом, яке потрібно провести із найближчими людьми.

Великобританія.У Великобританії свято Воскресіння Господнього вважається одним із найважливіших свят.

В Англії Великий четвер називають Четвергом милостині. У цей день милостиню роздає монарх. Золоту монету в подарунок отримують рівно стільки людей, скільки років найяснішій особі. Цій традиції близько п'ятсот років, хоча колись роздавали одяг. В непарний рік церемонія проводиться у Вестмінстерському абатстві, у парний - в одному із соборів країни.

У пасхальну неділю, на світанку, в церквах відбуваються служби і концерти органної музики. Напередодні Великодня, у Страсну п'ятницю, повсюдно печуть хліб і булочки у формі хрестів. У Народному музеї Кембриджу навіть зберігається шматочок подібного хліба, випеченого ще у 1919 р. в селі Вест-Вреттінг.

На Великдень прийнято дарувати дітям на вулицях цукерки та іграшки. На недільний обід збирається уся сім'я. Часто запікають баранчика з овочами, готують великодній торт. Стіл зазвичай прикрашають шоколадні гнізда для яєць, зайці з тіста, до чаю подають хрестові булочки. Друзям і родичам дарують шоколадні яйця, усередині яких заховані солодощі. Сучасні традиції святкування Великодня в Англії дуже веселі та радісні. Дітлахи з нетерпінням очікують неділі, коли вони прокинуться і побачать, що великодній заєць залишив для них кошики із солодощами і сховав яйця, які вони розписували минулого тижня.

Існує така дитяча гра: дітвора трясе сито з яйцями, на яких написані імена господарів. Виграє той, чиє яйце довше залишиться цілим.

У Великобританії на Великдень використовуються не тільки курячі яйця, як у всіх інших країнах, але й гусячі і навіть страусині. Увечері проходить карнавал із величезною кількістю яскраво одягнених учасників. Веселощі і танці тривають до ранку.

Вранці на Пасху діти катають круто зварені яйця з гори. Це старовинна гра. Перемагає той, чиє яйце докотиться до підніжжя пагорба першим. Британці привезли цю традицію і в

Америку.

Індія.Хоча християн в Індії налічується всього 3% від загальної кількості населення, свято Великодня відзначається пишно й урочисто. Християни з усієї країни, особливо в Мумбаї, на Гоа і в північно-східних регіонах, ретельно готуються. Традиції відзначати Пасху в Індії сягають корінням у часи, коли ця країна була колонією Великобританії, Португалії та Франції. На Пасху в магазинах продаються розфарбовані яйця і шоколадні кролики, які люди дарують один одному. Страсна п'ятниця — офіційне державне свято в Індії.

Португалія.Великодній стіл у Португалії вінчає солодкий пиріг "Фолар де Паскоа". Його зазвичай подають на сніданок перед пасхальної заутренею, але частіше — на десерт після святкової вечері. У Великодню неділю португальці споживають м'ясну страву — смажене порося "Лейтан" зі смаженою картоплею та овочами, а також свіжоспеченим хлібом. Розфарбований у різні кольори і покритий карамеллю мигдальний пиріг "Амендоаш"-десерт, який у Португалії вважається традиційним пасхальним частуванням.

США.Пасхальні традиції до Америки привезли переселенці з Європи, особливо Англії. Наприклад, зі 880 р. біля Білого Дому традиційно проходять змагання для дітей по "скочуванню яєць". У Нью-Йорку на П'ятій авеню люди прийняли собі за звичку прогулюватися у новому вбранні по магістралях.

У Новому Орлеані щорічно проводиться великодній фестиваль "Марді Гра", в межах якого відбуваються паради, концерти джазових ансамблів та численні вечірки. На великодній обід в Америці подають смажену шинку з картоплею та іншими овочами. Спеціальна страва — здобні булочки у формі хреста. Найпоширеніший великодній подарунок — це, звичайно ж, розфарбоване або шоколадне яйце. Кожен «презент» за традицією містить питання, і людина, яка його отримала, повинна неодмінно відповісти. *. В Америці в пасхальну неділю сім'ї обов'язково відвідують церкву. На Великдень американці проводять вуличну ходу. Люди одягають яскраві костюми, і разом із колонами прикрашених машин рухаються головними вулицями міст.

Болгарія.У Болгарії на велику кількість фарбованих яєць викладають навколо великого великоднього хліба. Як і в Росії, болгари «цокаються» крашанками до тих пір, поки на кожному з них не з'являється тріщина, при цьому вони бажають один одному успіху. Також у Болгарії, і в інших південних країнах, наприклад, в Італії та на Балканах, на Великдень обов'язково заколюють ягня або, принаймні, засмажують «чеверме» (болг. «стегно») або «дулю» (болг. «шашлик» з ягняти).

Польща.У Польщі на Великдень прийнято влаштовувати народні гуляння із піснями та хороводами навколо багаття. У цей день вважається гарною прикметою вмитися зі струмка, що, за повір'ям, дає силу і здоров'я. Чоловіки на Пасху ходять містом із прутиками і легко б'ють ними дівчат. Вважається, що після цього дівчина стане гарнішою.

Румунія.Наші сусіди на свято Воскресіння Господнього ідуть на кладовища молитися зо своїх померлих. У маленькому селі Путні у Великодню ніч вулиці не освічуються, проте горять тисячі свічок на могилах. Святково вбрані діти несуть у маленьких кошиках червоні писанки, які кладуть на гроби. Писанки також роздають бідним, аби вони теж молилися за упокій померлих. Потім починається пасхальний похід.

Чехія.Пасху чехи святкують так, як і ми. У Празі також на столі традиційні пасхальні страви - шовдарь, пасха, варені яйця, але випікають і колачі з медом у формі ягня. Дівчата старанно розфарбовують писанки. Поки жінки фарбують яйця, у чоловіків зовсім інші турботи — вони займаються пошуком прутів для батога, який прикрашають різнобарвними стрічками. Цими батогами хлопці «б'ють» дівчат, щоб ті були ще кращими, і як нагороду отримують від них розфарбовані яйця. У великодній понеділок чоловіки колядують. Цю традицію

дотримуються, перш за все, в селах, де люди один одного добре знають. У великих містах колядують хлопці, обходячи будинки знайомих дівчат.

Сербія.Серби дотримуються строгого посту. На вербну неділю біля церкви із прутиками «б'ють» дітей та говорять: "Рости великим, як верба". Під час Всеношної служби єпископ роздає писанки та вітає віруючих: "Христос Воскрес", на що вони відповідають: "Воістину Воскрес". У понеділок обливають дівчат, а на другу неділю во ім'я воскресіння вирушають на цвинтар, куди приносять їжу, а священики моляться над могилами.

Швеція.У Швеції Пасха не є таким великим святом, як Різдво, але в школах його починають відзначати ще за тиждень до настання. Діти та вчителі згадують, що Ісус помер, а потім воскрес із мертвих.

Шведи прикрашають свої будинки великодніми квітниками - жовтого, зеленого і білого кольору, а у оселях встановлюють жовті курчата, обрамлені в кольорове ошатне пір'я. Це тому, що в дні святкування Великодня вони також відзначають і прихід весни. Великодні яйця жителі Швеції роблять із картону, а всередину кожного кладуть по великій цукерці. Страви на пасхальному столі майже ті ж, що й на Різдво, проте переважають солодощі.

У Швеції вважають, що під час Великодніх свят на вулиці міста виходить вся нечиста сила, тому головною традицією у шведів є розведення вогнищ, які відлякують усю нечисть. Діти у святковий день переодягаються у відьом, чаклунів і ходять по домівках, вимагаючи солодощі.

Греція.Великодній багаття для символічного спалення Іуди розводять також у Греції. З одного боку, воно символізує вогнище, у якого грівся Петро, а з іншого боку, біля цього вогню можуть грітися ті, хто вийшов із храму чи не дійшов до нворо. Тут, як і в Німеччині, на додаток до світлової ілюмінації багать і феєрверків для урочистості свята використовують різноманітні хлопавки і «вертушки».

Ісландія.Весело святкують Великдень і в цій країні. Основним пасхальним подарунком, звісно ж, є яйце. Його розписують вручну спеціальними пензликами та фарбами, кладуть на голову іграшкового курчати, який є символом нового життя. Усім знайомим жителі країни дарують картки або листівки із побажаннями і мудрими висловами, які повинні допомогти людині у майбутньому. Головною стравою великоднього столу вважається ягня, запечене з овочами та рисом. На десерт подають двоколірне печиво.

Австралія.В Австралії великодні яйця різних розмірів роблять із шоколаду або цукру, виготовляють кондитерські вироби у вигляді кролика.

Традиційне пасхальне меню австралійців складається із смаженої баранини, яловичини або курчати зі смаженими овочами. На десерт подають традиційну солодку австралійську пасхальну страву - «Pavlova»: це торт із безе, прикрашений фруктами. Дуже популярні солодкі гарячі булочки, якими австралійці снідають у пасхальний ранок перед відвідуванням церкви.

Великдень в Австралії прийнято відзначати на природі, наприклад, у лісі чи в горах. Вважається, що в це світле свято повітря стає чистим, а вода у джерелах набуває чудодійних властивостей.

Якщо в поточному році австралійці планують створити нову сім'ю, то закохані повинні набрати святої пасхальної води і зберігати її протягом усього року, щоб майбутній шлюб був міцним і щасливим.

 

 

 

 

 

 

 

 ПІСОЧНА АНІМАЦІЯ

       розвиває й оздоровлює

Актуальна тема для обговорення напередодні навчального року — пошук нових ефективних розвивальних технологій. Однією з них є пісочна анімація, що поєднує мистецьку діяльність та засоби психічного й фізичного оздоровлення дітей. Про її особливості, розвивальний та оздоровчий ефекти, а також використання в роботі з дітьми читайте нижче.

Пісочна анімація (малювання піском, сипка анімація, техніка порошку, англ.Бапсіапітаіїоп, Бапсіагі, Рои/сіегапітаґюп) —стиль образотворчого мистецтва, а також технологія створення анімаційних фільмів. У цій техніці на склі створюють малюнки за допомогою тонкого шару піску. Такі зображення легко змінювати рухами руки чи за допомогою спеціальних пензликів. Винахідником стилю є режисер-мультиплікатор з Канади Керолін Ліф.

Як обладнання для цього виду роботи можна застосовувати скляні поверхні з бортиками, а краще —анімаційні столи з підсвіткою.Анімаційні столи завжди приваблюють дітей, тож варто надавати малятам можливість малювати як на заняттях, так і у вільний час.

Для сипкої анімації можна застосовувати звичайний та кольоровий пісок, різні крупи, кавові зерна. Діти легко опановують багато прийомів малювання піском та на піску—малюють долонями, кулачками, пальчиками, ребром долоні, застосовують різні прийоми розсипання піску,використовують трафарети, залюбки перетворюють один малюнок на інший, наприклад, метеликів — на рибок, грибок — на будиночок тощо.

Динамічний живопис на піску не лише зацікавлює і розважає малят, а й розвиває й оздоровлює їх.

Малювання піском сприяє гармонійному розвитку дитини, розвитку її мовлення та розумових здібностей,допомагає розв'язувати корекційні завдання. Також пісочна анімація сприяє удосконаленню координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі, допомагає стимулювати вербальну і невербальну активність у грі, формувати навички позитивної комунікації. Робота у цій техніцірозвиває сенсорно-перцептивну сферу,зокрема, тактильно-кінестетичну чутливість. Малювання пальцями на піску корисне для дітей будь-якого віку, адже розвиває гнучкість та чутливість пальців, їх координацію, силу, спритність. Пісочний живопис сприяє також розвитку пам'яті, уваги, зосередженості.

Заняття з піском поліпшують емоційний стан дітей:гіперактивних — пісок врівноважує, скутих — розслаблює, тривожних — заспокоює, агресивних — втихомирює. Столи для пісочної анімації підігріваються лампами, теплий пісок асоціюється у дітей з пляжем, морем, викликає приємні спогади, позитивні емоції, які допомагають малюкам проявляти фантазію, творчість.

Заняття з пісочної анімації не завжди вдається провести за чітким планом. Вихователю не слід перейматися, що фантазія малюків завадить реалізації мети заняття, адже неможливо вгадати, яким чином настрій дитини виллється на підсвічене полотно під впливом співу птахів, шуму моря, мажорної чи мінорної мелодії. Ці заняття цінні саме тим, що дозволяють дитині поринути у світ власних фантазій, свого настрою, а отже, прийти до рівноваги, повної гармонії з собою.

 

Як зачарувати пісок

 

                                            Заняття для середньої групи

 

Мета.Розвивати тактильно-кінестетичну чутливість, дрібну моторику, уяву. Сприяти емоційному розвитку дітей. Формувати впевненість у власних можливостях. Виховувати позитивні риси характеру, бажання здійснювати добрі вчинки.

Матеріал:столи для пісочної анімації, пісок чи інші сипучі речовини, торбинка з піском.

                                                          Хід заняття

 

На початку заняття до дітей приходить принцеса Жасмин (персонаж мультфільму "Аладдін" — помічник вихователя) з мішечком піску. Вона повідомляє, що Аладдін та Джин відправили її до дитячого садочка, щоб вона навчилася працювати у техніці пісочної анімації, бо жодне чаклунство не допомогло їм у цьому. Діти та вихователь запрошують принцесу залишитися.

Жасмин.Мені здається, що мій пісок із пустелі відрізняється від вашого?

Вихователь.Боюся, що так, тому твій пісок не зовсім підходить для творчості.

Жасмин.Але чому? Він у вас зачарований? Діти, поясніть, будь ласка.(Наш пісок промитий, просіяний, підготовлений спеціально для малювання).А ви малюєте тільки піском чи ще чимось?(Можна малювати будь-яким сипучим матеріалом — наприклад, кавою чи крупою. При малюванні піском зображення ніжніші, кавою — контрастніші).Чи зможу я навчитись малювати, як ви?

Діти запрошують гостю до спільної творчості.

Вихователь.Спочатку треба навчитися розсипати пісок. Ми покажемо тобі декілька способів.

Діти по черзі демонструють такіприйоми розсипання піску:"пісочний дощик" (обома руками), збивання купки піску на середину поля для малювання.

Вихователь.Ну що ж, поле для роботи готове — можна починати малювати.

Вихователь пропонує дітям на підготовленому полі намалювати кулачками метеликів.

Жасмин.Які гарні метелики! Але тепер не залишилося місця для нових малюнків!

Вихователь.Щоб намалювати щось нове, потрібно розрівняти пісочок, розгладити його.(Діти виконують запропоновані дії).

Тепер ми будемо малювати людину, і Жасмин теж навчиться робити це разом з нами.

 

Усі малюють на піску людей.

Вихователь.Діти, ви пам'ятаєте, що пісочні малюнки — чарівні? Зараз ми навчимо Жасмин перетворювати, скажімо, портрет людини на зображення корови.

Діти за допомогою кулачків виконують завдання.

Вихователь.А ще ми можемо навчити принцесу Жасмин малювати за допомогою трафаретів.

Використовуючи шаблони, діти малюють сонце, грибок, потім перетворюють ці зображення на квіти, будиночки, вази з букетами, жар-птиць.

Жасмин.Дякую вам, діти! Мені дуже сподобалося з вами малювати, і я обов'язково розповім своїм друзям. Можливо, ми завітаємо до вас разом. А зараз мені вже час повертатися до свого палацу. До побачення.

Діти та вихователь прощаються з принцесою, ретельно миють руки.

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття з фізкультури  підготувала вихователь групи "Вишеньки" Мужик М.І.

МАНДРІВКА ДО ЛІСУ

 

Мета. Вправляти дітей у різних видах ходьби, бігу, стрибків. Удосконалювати навички передачі м'яча обома руками від грудей; уміння метати в ціль правою та лівою руками. Розвивати витривалість, швидкість, спритність, активність, увагу, вміння узгоджувати дихання з рухами. Закріплювати уявлення про мешканців лісу та водойм.

Виховувати наполегливість, ініціативність, доброзичливість, позитивне ставлення до довкілля.

Матеріал: м'ячі для кожної дитини, м'ячики для метання, мотузки для "струмочків", куб або великий м'яч, наголівники з образами звірят.

                                             Хід заняття

І. Підготовча частина

 

Вихователь. Діти, ви помітили, як надворі тепло, гарно. Сонечко вже добре припікає, так і хочеть­ся сховатися у прохолоду дерев, посидіти біля лісового озерця...

Годі лише мріяти — Будемо ми діяти! До лісу мандрувати, Пригоди шукати.

Готові? Тоді ставайте одне за одним. Вирушаємо до лісу на по­шук пригод!

Діти шикуються в шеренгу, йдуть звичайною ходою.

Вихователь читає вірш про ліс. На­приклад такий.

                      Ліс

Шумить верхами буйний ліс

— Дуби, берези, буки.

Співає сойка, свище дрізд,

І воркотять голубки.

Стрибає білка по верхах,

Дітей зозуля кличе.

Вітрець шепоче в галузках,

В ярку потік мугиче.

 Цілує сонечко листки

У ніжній, теплій ласці,

Гриби наділи шапочки

 Так само, як у казці.

                       Марійка Підгірянка

 

Вихователь. А куди це ми прийшли? Роззирніться довко­ла? Чи бачите ви когось? Ні? Не­вже ми загубилися?

Вправа на дихання "Загубилися'' Діти зупиняються, складають руки ру­пором і на видиху голосно вимовляють "А-у-у-у-у!" (Повторюють 3-4 рази).

Вихователь. Нікого немає! Будемо йти далі! Але що це? Пе­ред нами виникла перешкода — завал. Певно був сильний вітер, може навіть буря, і старі дерева не витримали натиску ми їх перейдемо?

 

 

Вправа "Переходимо через завал"

Діти виконують ходьбу з високим підніманням колін, руки тримають перед собою (щоб розсувати гілки).

Вихователь. Молодці! По­долали перешкоду! Йдемо далі! (Звичайна ходьба).

Вихователь. Молодці! Час кро­кувати далі. Прислухайтеся, хто це сопе? Так, це їжачок повзе між де­ревами і тягне якусь важку ношу. Уявіть себе їжачками і пройдіть між дерев. (Ходьба "змійкою"). Вправа на дихання "їжак"

На кожен крок виконують поворот голови вліво-вправо, одночасно роблять короткий, шумний вдих і м'який, довільний видих.

Вихователь. Молодці! А те­пер нумо трохи побігаємо! Зро­бимо собі вітерець!

Діти бігають у повільному темпі

2-4 хв. Потім широким кроком, при­ставним кроком вліво, вправо.

Вихователь. Молодці, який сильний вітер ви зробили! А як вітер шумить у кронах дерев?

Ходьба і вправа на дихання "Шум вітру"

Діти йдуть, піднімаючи руки в сторо­ни, роблять вдих, з видихом, опус­каючи руки, промовляють: "Ш-ш-ш-ш-ш!".

Вихователь. От ми підійшли до лісового озерця — маленького

1 прохолодного. Нумо станемо довкола нього.

Діти виконують перешикування у коло для виконання комплексу загальнорозвивальних вправ.

            Комплекс загально-розвивальних вправ

Тягнемося до сонечка

В.п. — ноги разом, руки на поясі. 1 — праву руку до плеча;

2 — ліву руку до плеча; 3 — праву руку вгору; 4 — ліву руку вгору; 5 — стати навшпиньки; 6 — ста­ти на ступні; 7 — праву руку до плеча; 8 — ліву руку до плеча; 9 — праву руку на пояс; 10 — ліву руку на пояс.

Вітаємося з мешканцями озера

Перед виконанням вправи вихова­тель запитує дітей, хто живе в озері. Діти відповідають.

В.п. — ноги на ширині плечей, тримаючись за руки з іншими дітьми, які стоять у колі.1 — нахил

тулуба вперед, руки вперед; 2 — повернутися у в.п. Повторити 3-4 рази.

Робимо хвальки на озері  В.п. — стоячи, тримаючись за руки. 1-2 — мах прямою правою ногою назад, руки вгору; 3-4 — повернутися у в.п. 1-2 — мах прямою лівою ногою назад, руки вгору; 3-4 — повернутися у в.п. 1-2 — мах прямою правою но­гою вперед, руки вниз-назад; 3-4 — повернутися у в.п. 1-2 — мах прямою лівою ногою вперед, руки вниз-назад; 3-4 — повер­нутися у в.п.

В.п. — ноги разом, у колі одне за одним, руки на плечах у дитини, яка стоїть попереду. 1 -8 — стри­бати на двох ногах, просуваючись вперед; 1-8 — йти по колу.

Виконують вправу на відновлення дихання "Повітряна кулька".

Вихователь. Час нам рухати­ся далі. Сорока на хвості принес­ла, що на галявині на нас чека­ють лісові звірята — хочуть з нами погратися. Нумо швидше дістанемось туди!

Діти виконують перешикування у колону, біг у середньому темпі (2хв), ходьбу з вправою на від­новлення дихання.

 

ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА

    

Діти   виконують перешикування   для виконання основного руху.

Вихователь.А ось і галявина. Погляньте, звірята запрошують нас до свого гурту, для цього за помахом чарівної палички ми пе­ретворимося на лісових мешкан­ців. Хто ким хоче бути? Діти одягають наголівники.

Виконання основного руху  Лісові звірята грають з м 'ячем.

Діти стають на відстані 2,5-3 м одне від одного, кидають м'яч обома ру­ками від грудей тому "звірятку", якого назве педагог. Виконують біг у середньому темпі 2 хв, ходьбу звичайну і вправу на відновлення дихання "Дмухни на метелика".

Виконання основного     руху "Влучи у ціль "

Діти виконують метання у верти­кальну ціль почергово правою та лівою рукою на відстані 3 м.

Біжать у повільному темпі — 2-3 хв, рухаються звичайним кроком, виконують вправу на відновлення дихання.

Рухлива гра "Через струмочки" На відста­ні 3-4 м вихователь викладає мо­тузками "струмочок" (шириною 60-70 см), через 2-3 м ще один, за ним — набивний м'яч (куб). За командою перші учасники біжать, перестрибують через "струмочки", оббігають м'яч, знову перестрибу­ють "струмки", добігають до своєї команди і передають естафету наступним гравцям.

По завершенні виконують вправу на відновлення дихання.

 

IIІ Заключна частина

Вихователь. Молодці! І наостанок лісові звірята пропонують нам іще одну гру — одну з улюб­лених у нашого народу. Здавна українські малюки виходили на широке роздолля, обирали лі­чилкою ведучого, промовляючи:

Тікав заєць через міст, Довгі вуха, куций хвіст. А ти далі не тікай, Сам ловити починай! Не просися, і не плач, Все одно ти будеш... (Квач).

Вихователь. Діти, здогадали­ся, що за гра? Нумо й ви обирай­те квача!

Народна рухлива гра "Квач"

(великої рухливості)

Діти пригадують правила гри, за допомогою лічилки обирають квача, тікають від нього, квач наздоганяє.

Вихователь. Як цікаво і гарно у лісі, так? Але нам час поверта­тися. Тож наостанок, іще раз роззирніться довкола, послухайте, як співають пташки, як шумить лис­тячко та деревах, відчуйте, як ві­терець лагідно лоскоче ваші щіч­ки, вдихніть приємні запахи лісу... Вправа на дихання 'Нюхаємо квіточки"

В.п. — ноги ширше, ніж на ши­рині плечей, руки вздовж тулуба. 1 — нахилитися, руки тягнуть­ся до землі, але не торкаються, одночасно виконати короткий і шумний вдих; 2 — піднятися і ви­дихнути, але не випрямлятися. (Повторити 6 разів).

Вихователь. Молодці! Ви сьо­годні були спритні, уважні, ви­тривалі. Вам сподобалася наша подорож до лісу? Що найбільше запам'яталося? Що було важко?

Діти відповідають, виконують пере­шикування у шеренгу і поверта­ються до групи.

 

 

 

 

Підготувала вихователь Хитрень І.П.

 

ФІЗКУЛЬТУРА В ДИТСАДКУ:

ЧАС ЗМІН

 

 Як не прикро, у багатьох закладах нині зовсім інші пріоритети. Першорядна увага приділяється зовнішнім атрибутам: кошти переважно витрачають­ся на євростелі, пластикові вікна, комп'ютеризацію, дорогі іграшки... А от фізкультурні зали у більшості садків обладнані зовсім недостатньо, у багатьох за­кладах їх просто немає, а фізкультура проводиться у музичній залі, яка не може замінити фізкультур­ну. Адже тут на перший план виходить естетиза­ція приміщення: піаніно, ламбрекени, декорації, а з фізкультурного обладнання — лише одна - три шведські драбини (і це на 20-30 дітей у групі!), та й ті сором'язливо задекоровані ажурними шторками. Для повноцінного фізкультурно-оздоровчого проце­су кількість драбин у фізкультурній залі має бути не менше 10, а ще краще 12-15. Це дасть змогу індиві­дуалізувати роботу: кожна дитина вправлятиметься біля своєї драбини, виконуючи персональне рухове завдання. А де в музичній залі можна повісити кіль­ця, трапеції, канати, підвісні тренажери? Ніде, бо ж стеля має бути білосніжна й гарно декорована.

Так прагнення керівників дистадків до естети­зації часто нівелює головне завдання — зміцнення здоров'я дітей. Час, нарешті, не лише на папері та у думках, а й на ділі змінити пріоритети, аби вихову­вати здорових і щасливих малят. У всіх дитсадках має бути окрема, добре обладнана фізкультур­на зала з покритою ковроліном підлогою.

— Звісно, зміна пріоритетів має відбутися пе­редусім у свідомості педагогів. А які практичні кроки до реалізації оздоровчих і фізкультурних завдань вважаєте найбільш актуальними?

— Таких кроків кілька. Почнемо із середовища, в якому перебувають діти у дитсадку.

змінити ФІЗКУЛЬТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

— Про важливість належно обладнаної фізкуль­турної зали ми вже говорили. Друга проблема — на території дитсадків практично немає професійно спроектованих фізкультурних майданчиків, міні-стадіонів та функціональних доріжок, тож досить часто дітям доводиться виконувати вправи на ас­фальті, що дуже небезпечно!

— Чим небезпечна фізкультура на асфальті?

— Від постійних жорстких мікрострусів, що ви­никають під час ходьби, бігу, стрибків на асфальті, міжхребцеві диски з часом розтрощуються, тонша­ють, зневоднюються, у них відбуваються дегенера­тивні зміни, що згодом може призвести до протру-зії, тобто випинання міжхребцевого диска за межі хребта, а потім і до грижі. Треба заборонити про­водити фізкультурні вправи на асфальті, бетон­ному покритті або керамічних плитках — це за­надто жорстка опорна поверхня для дошкільнят, які ще не мають повноцінної ресорної функції стоп.

— Яким Ви бачите фізкультурне середовище дитсадка?

  • — На території дитсадка має бути якомога біль­ше ландшафтних зон з природним дереном, ґрунтом, травою, листям, піском. Для різних ві­кових груп варто розробити спеціалізовані майдан­чики, а також спільний міні-стадіон. Крім того, варто прокласти по території функціональну доріжку, на якій передбачити маршрути для ходьби, бігу, туриз­му, подолання природних та штучних перешкод та ін. Така доріжка може мати довжину 600-1000 м: її викопують у ґрунті (ширина — 80-100см, глибина 35-40см) і засипають шарами піску, тирси, дрібної гранітної крихти, шлаком. Таким чином, після дощу не утворюватиметься болото, а під ногами буде

хребту дітей.

Таким чином, першочергово украй важливо ство­рити умови, які спонукатимуть дітей до фізкуль­турної діяльності.

— Ще один важливий крок — визнати інструкто­ра з фізичної культури спеціалістом номер один у дитсадку. І не може бути й мови про скорочен­ня цієї штатної одиниці! Сьогодні близько 80-98% дошкільнят мають певні вади у фізичному розвитку та здоров'ї загалом. Долати ці проблеми повинен інструктор з фізичної культури разом з виховате­лями, батьками та іншими спеціалістами (лікарем, психологом, медсестрою, масажистом, інструкто­ром з плавання, тренером, хореографом та ін.).

В ідеалі фізінструкторів у дитсадку має бути двоє, щоб діти були охоплені відповідною роботою у першій та другій половинах дня.

Добре, якби цю посаду займали чоловіки, бо "тягнути на собі" 10-12 груп, проводячи по 4-7 фіз­культурних занять на день, — чоловіча робота! Крім того, хлопчикам украй потрібен чоловічий приклад, якого їм так бракує у неповній сім'ї та фемінізованій дошкільній освіті.

— Певно, й роботу слід будувати по-новому?

— Так, ми підійшли до третього питання. Тради­ційна організація фізкультури з дошкільнятами зав­жди нагадувала школу "молодого бійця": шикуван­ня, перешиковування, "Ліворуч! Праворуч!". Це що, армія? Навіщо? Наші дошкільнята — це кошенята, краплинки роси, бджілки, автомобілі, літачки, пер­сонажі мультиків та казок! З дітьми треба грати, а не шикувати їх. З 1982 року я проповідую то­тальний ігровий метод: грати з малюками з першої і до останньої секунди заняття, перед ним і після нього. Педагог — режисер, діти — актори, заняття — вистава, вправи — ролі! Видатний російський вче­ний, професор Кудрявцев В.Т., симпатизуючи моїм розробкам, висловив дуже важливу, на мій погляд, думку:"... Для дітей дошкільного віку найголовнішим у фізичному вихованні є образний рух, у якому віддзеркалюється уява!". Саме це втілює авторська технологія "Театр фізичного виховання та оздоров­лення"! На жаль, театралізація ще не всюди увійшла у педпроцес, зокрема у фізичне виховання...

— Які малі форми організації фізкультурної діяльності дітей Ви порадите педагогам?

— Насамперед, це — ранкова гімнастика пробу­дження на свіжому повітрі або в приміщенні. Це — перша форма, з якої починається день у дошкіль­ному закладі. Вона має бути ігровою, сюжетною, казковою, а не: "Раз-два-три-чотири! Раз-два-три-стій! Руки на пояс. За мною починай!". Це ж про­будження! Важливо взяти відповідний методичний тон. До того ж, вранці не можна виконувати швидко­го бігу, жодних стрибків, підстрибувань.

Ще одна цікава авторська форма — кумедні фізкультурники. Це — окремі ігрові вправи з жартів­ливими назвами, на кшталт "Ковбаса Іванівна", "Тов-стопузики", "Довгоніжки", "Млинці на сковорідці", які проводяться в еволюційній послідовності: від лежачо-горизонтальних положень — до вертикальних.

Кожне заняття — весела пригода: Змією казковою стала колода.

(Фото надане автором)

Третя авторська мала форма — горизонтальний пластичний балет або пластик-шоу. Унікальний естетико-оздоровчий напрям, спрямований на ко­рекцію порушень постави, який впроваджується нами протягом 23 років! Україну познайомив із ним саме журнал "ДВ". Передбачає систему повільних, пластичних горизонтальних вправ під гарну музику за мотивом певного сюжету: "Золоті рибки", "Руса­лоньки", "Карнавал квітів", "Ранок у лісі" та ін.

Гімнастика пробудження після денного сну у спальні, на ліжках. Діти прокидаються, теплі, роз­слаблені — тут доречні вправи, які готують скелет і хребет до гравітаційних вертикальних наванта­жень. Виконується в ігровому стилі, в образах фізкультурної казки, яку розповідає дітям вихова­тель. Варіанти проведення такої гімнастики не раз публікувалися у "ДВ".

Варті уваги й фізкультурні корекційні етюди, які індивідуалізують корекційну роботу. Наприклад, вихователь вивів групу на прогулянку. В Оленки плоскостопість, тож їй треба дати вправи зі стояння та ходьби на носочках. А в Сергійка правосторонній сколіоз, йому вихователь запропонує зробити на-піввис на перекладині зі словами: "Ти сьогодні бу­деш зеленою грушею, тримайся міцно за гілочку, не падай. А я — садівник, ходитиму навколо тебе, спостерігатиму". Так хлопчик повільно розтягувати­ме спазмовані м'язи з однієї сторони спини.

Надзвичайно актуальні сьогодні, у фізичному ви­хованні елементи трудотерапії. Треба давати ді­тям працювати викруткою, крутити гайки, точити, свердлити, пиляти, забивати... Цей напрям сьогод­ні потребує більш глибокої методичної розробки. Діти, особливо хлопчики, мають виростати вмілими і вправними.

Ще є безліч цікавих форм. Усе це — теми для окремої розмови, наступних статей з більш практич­ною спрямованістю. А поки ще раз наголошу: при­діляйте належну увагу фізичному розвитку, руховій підготовці, зміцненню здоров'я дітей — це пріори­тетний напрям у роботі всіх дошкільних закладів.

 

 

LEGO-розвага

 

 

/uploads/editor/6453/441601/sitepage_24/files/vedmedikova_kramnichka_ekonomichne_vihovannya.doc